Енциклопедія

Мака перуанська

Поширити

Склад

Хімічний аналіз рослини, зроблений в 1981-му році, показав, що перуанська мака містить великий вміст специфічних ефірних масел, які мають збуджуючі властивості. Крім того, в корені маки містяться аргінін, тирозин, гістидин та фенілаланін. Ці речовини відповідають за вироблення статевих гормонів в організмі. У листі маки у високому вмісті знайдено йод і глікозинолати, які мають протипухлинний ефект. Крім цього, у перуанському маку містяться вітаміни групи A і B, а також корисні мінерали, такі як кальцій, магній та залізо.

Властивості

Клінічні випробування, проведені серед чоловіків різного віку, показали, що екстракт маки збільшує лібідо, підвищує якість сперми та нормалізує гормональний баланс. Однак поки що не було проведено випробувань, які показали б позитивний ефект використання рослини при лікуванні безпліддя. Але якщо вірити багатотисячному досвіду використання маки індіанцями, можна з упевненістю сказати, що рослина допомагає і при безплідді. З наукової точки зору це цілком можливо, адже часто причиною безпліддя стає гормональний дисбаланс, з яким успішно борються за допомогою екстрактів маки. Всі ці корисні якості призвели до того, що перуанську маку вирощували разом з іншими сільськогосподарськими культурами. Особливою популярністю рослина користувалася за часів Конкісти. Проте поступово попит на маку впав, і на початку ХХ століття під вирощування рослини в Перу використовувалося лише п’ятдесят гектарів.

Застосування

Мака перуанська – досить рідкісна рослина, яку можна зустріти лише у Південній Америці. Найчастіше вона росте на високогірних схилах Перу, Болівії та північно-західної Аргентини. Причому на висоті нижче за три з половиною тисячі метрів над рівнем моря маку зустріти практично неможливо.

Мака перуанська використовується мешканцями Анд протягом багатьох століть. Корінь маки має енергетичний ефект, а також може використовуватися як сильний афродизіак. Воїни імперії Інків часто вживали маку перед битвами для того, щоб підвищити силу та витривалість. Також ходила легенда, що інки мали небачену чоловічу силу. Конкістадори навіть називали перуанську маку «цілющою травою інків». Крім того, індіанські шамани використовували цю рослину не тільки як афродизіак, але і як ліки при лікуванні безпліддя, як у людей, так і у тварин. Коли іспанці прибули до Південної Америки, виявилося, що худоба, привезена ними із собою, дуже погано розмножується у високогірних умовах. Тоді конкістадори підглядали в індіанців, чим вони годують свою домашню живність. Виявилося, що шамани регулярно дають худобі бульби непримітної гірської рослини. Незабаром іспанці зробили те саме. Ефект був настільки приголомшливим, що індіанців змусили платити данину перуанською макою. В іспанських записах, датованих вісімнадцятим століттям, йдеться, що іспанці стягували по дев’ять тонн рослин на рік.

Але маку використовували індіанці не тільки як афродизіак та енергетик. Найчастіше її вживали як звичайний овоч поряд з тією самою картоплею або кукурудзою. Коріння маки їдять сушеним або вареним. Також їх розмелюють на порошок і додають у тепле молоко, таким чином виходить своєрідне пюре. Порошок маки разом із перемеленими зернами використовується як борошно. Листя маки додаються до салатів. Особливим делікатесом у мешканців Анд вважається мака, запечена на багатті. Крім того, корінь маки нарізають на дрібні шматочки, змішують із цукром і ставлять у тепле місце. В результаті починається бродіння, яке триває протягом декількох тижнів, після чого суміш проціджують, а отриману рідину вживають як алкогольний напій під назвою «Чічі де Мака».

Науковий світ дізнався про цю дивовижну рослину лише у 1831-му році. Маку відкрив та описав німецький вчений ботанік Франц Юліус Фердинанд Мейєн, який досліджував флору Перу та інших країн Південної Америки. На честь нього маку і дістала свою наукову назву. Незабаром про цей перуанський афродизіак стало відомо і за межами Америки.

Категорія: Енциклопедія
Ягоди асаї

Останні додані

Енциклопедія

Вам також може сподобатися

Меню